Карантинні обмеження змушують керівництво ЗВО та науково-педагогічний склад стрімко реагувати на сучасні вимоги, шукати нові форми й методи для проведення занять у форматі онлайн.

  Перед викладачами кафедри мовної підготовки іноземних громадян щодня постають нові задачі, адже володіння студентами будь-якою мовою як іноземною, в тому числі українською, забезпечують основні види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання, письмо. Якщо перейти повністю або на тривалий час на онлайн-навчання, то які ж інноваційно-інформаційні засоби викладання використовувати?
  Так, викладачі кафедри МПІГ для організації й проведення онлайн-занять успішно використовують режим відеоконференції в одній з найпопулярніших платформ Google Meet. С. С. Зайцева, асистент кафедри, ділиться своїм досвідом роботи з цією платформою.
Платформа Google Meet проста у використанні, не потребує особливих навичок ні від викладача, ні від студентів. Наявність камери та мікрофону дозволяє бачити та чути усіх учасників в реальному часі. Таким чином, під час занять у студентів формується вміння проводити презентацію, дискутувати тощо, а також формується риторична культура студента як якісна характеристика особистості.
  Функція «Демонстрація екрану» дозволяє показувати навчальний матеріал: підручники, посібники, зображення. Завдяки їй викладач може застосовувати такий важливий принцип навчання як наочність, що економить час, полегшує засвоєння навчального матеріалу, активізує навчальний процес.
  Функція «Запис відео» дозволяє записувати та зберігати увесь хід заняття та, за потреби, переглядати його. У світовій тенденції останніх років, і викладачі кафедри підтримують її, широко використовуються аудіофайли (mp3, mp4), навчальні відеоролики, які є простими для сприйняття, візуально привабливими, зрозумілими й легкодоступними для студентів.
   Функція «Чат» дозволяє швидко обмінюватись інформацією.
  Серед недоліків роботи в форматі відеоконференції Google Meet С. С. Зайцева зазначає відсутність контролю за роботою студентів під час заняття. Брак віртуальної дошки, на якій можна одночасно працювати, також суттєво ускладнює роботу, але це можна компенсувати «уявною дошкою», з використанням документу Word. Студенти в цей час можуть бачити на своїх екранах матеріал та переписувати його в зошити. Проте, в режимі живого часу викладач не має можливості перевірити правильність написання, як під час аудиторних занять.
  Отже, здобутий досвід з використання платформи Google Meet в організації онлайн-навчання як засобу формування професійно-комунікативної компетентності іноземних студентів на заняттях з української мови як іноземної є цінним, дозволяє працювати викладачу зі студентами в режимі реального часу. Та серед мінусів можна зазначити ймовірні проблеми з мережею Інтернет, комп’ютерною, мобільною технікою, швидку стомлюваність, а як наслідок – зменшення концентрації. Проте, С. С. Зайцева зауважує, що не менш важливим є застосування різних форм організації онлайн-навчання, серед яких викладач виокремлює не лише форму відеоконференції, а й такий формат навчання, як форум, чат, соціальні мережі, мобільні додатки, електронна пошта та ін. Кожен викладач обирає найбільш зручну для своєї групи форму, враховуючи, це початковий чи просунутий етап начання, і те, які види мовленнєвої діяльності формуються на конкретному занятті.