2 грудня 2022 року старший викладач кафедри мовної підготовки іноземних громадян Дядченко Г.В. взяла участь у ХI Оломоуцькому симпозіумі україністів «Україністика в новому тисячолітті: проблеми мови, літератури й культури». Науковий захід відбувся у форматі онлайн, на платформі ZOOM.

Оломоуцький симпозіум україністів середньої та східної Європи щороку збирає дослідників проблем української мови, літератури та культури з України, Польщі, Словаччини, Німеччини, Австрії тощо. Цьогоріч учасники симпозіуму мали честь послухати доповіді професора Зденєка Пехала, завідувача кафедри славістики Філософського факультету Університету Палацького в Оломоуці, професора Сюти Галини Мирославівни, професора Горболіс Лариси Михайлівни, доцента Ситар Ганни Василівни та ін. Попри складнощі, спричинені війною, вимкнення електрики на інші негаразди, науковці виголосили результати власних розвідок з тем «Лінгвософія опозиції «свій» - «чужий» в текстах періоду російсько-української війни», «Герой-захисник у творчості Бориса Гуменюка: етнопсихологічний аспект», «Все буде Україна! Про одну модель фразеологізованих речень» тощо.

Ганна Вікторівна виступила з доповіддю з теми «Парадигматична організація стилістичних ресурсів мови». У доповіді було проаналізовано наукові підходи до опису явищ парадигматики у лексико-семантичній системі. Осмислення типів парадигматичних об’єднань слів зумовлене потребою адекватного опису мовних процесів і явищ у поетичних текстах. Науковиця довела, що використання сітки термінопонять «лексико-стилістична парадигма», «лексико-фразеологічна парадигма», «словотворча стилістична парадигма», «морфолого-стилістичної парадигми», «синтаксично-стилістична парадигма», «текстове семантичне поле», «лексико-тематичні лінії», «жанрова парадигма», «функціонально-стильова парадигма», «індивідуально-авторська парадигма», а також «образна парадигма» допомагає краще збагнути природу стилістичних явищ, які створюють тканину поетичного тексту, а також уможливлює їх більш чіткий і адекватний лінгвоопис.

Цікаві доповіді, жваві дискусії, активний обмін думками, обговорення актуальних питань мовознавства, літературознавства, лінгводидактики та лінгвокультурології – усе це допомогло зануритись у світ науки та хоч на деякий час абстрагуватись від гнітючих реалій війни в Україні.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам симпозіуму – проф. Аллі Архангельській, проф. Галині Сюті, канд. філол. наук Радані Мерзовій, канд. філол. наук Уляні Холод і сподіваємось на подальше плідне наукове співробітництво!