Дата публікації:
21 грудня 2016
Кількість переглядів:
1473
Поділитися:

В Інституті слов’янської філології Університету Людвіга-Максиміліана (Мюнхен) відбулася Сьома міжнародна науково-практична Інтернет-конференція “Діалог мов – діалог культур. Україна і світ”, на якій Набок Марина Миколаївна, кандидат філологічних наук, в. о. доцента нашої кафедри представила наукову роботу «Етноестетика героїчного в українських народних думах  та усній народній поетичній творчості народів світу».

В ній на основі відгуків студентів-іноземців Медичного інституту СумДу проаналізовано своєрідне сприйняття крізь призму ознаки “героїчне” фольклорних героїв у курдській, палестинській, бразильській усній народній поетичній творчості та здійснено їх порівняльний аналіз з героями українських народних дум. Між учасниками конференції відбулася предметна дискусія, в результаті якої маємо схвальні відгуки науковців про цю роботу. 

Зокрема, Набитович Ігор, літературознавець, доктор філософії УВУ, доктор філологічних наук, професор Університету ім. Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, Польща) зазначає: «Пані Марино, вдячний за цікаву доповідь! Матеріал новий, малодосліджений, цікавий!  Ви звертаєтесь до народних пластів людської свідомості, порівнюєте, аналізуєте. Це схвально!  Щодо Вашого запитання відповідаю, що з уже опублікованих статей – “Протиставлення психокультур українців та росіян у драмі Лесі Українки „Бояриня” Віконська не розглядає степ як художній символ, який би проєктувався на реляції козак / cтеп. Вона тiльки займається впливом степу як фактору на українську етнопсихологію. Запропонована Вами ідея могла б бути розглянута в перспективі того, як цей художній символ народжується із етнопсихологічних патернів української душі. Дякую!».

Бедлінський Олексій, кандидат психологічних наук, доцент зауважує: «Пані Марино! Дуже дякую за змістовне кроскультурне дослідження, особливо за порівняння з курдами, які віками борються за незалежність. Чи не проводили ви дослідження знань з означеної тематики іноземних студентів і українських? З повагою Олексій».

Відповідь Набок М.М.: «Шановний пане Олексію! Дякую Вам за схвальний відгук. Подібні дослідження я не проводила у групах українських студентів, бо ж працюю виключно з іноземною аудиторією. Щаслива з того, що викладаю саме чужоземним студентам, адже це унікальна можливість як для мене, так і для них показати світові своєрідність світосприйняття та світорозуміння кожного окремого народу. Минулого року вперше приїхали до нас навчатися студенти з Індії. Тому в майбутньому (коли рівень володіння російською мовою у студентів буде достатній) планую масштабну дослідницьку роботу зі студентами-індусами в цьому напрямку. З повагою, Марина Набок».

Черемський К.П., кандидат мистецтвознавства, заслужений працівник культури України, кобзар підкреслює: «Пані Марино, вітаю! Дуже цікава і трудоємка робота. Цінна і символічна. Проаналізовані Вами щирі і безпосередні рефлексії іноземних студентів на український епос, їхні “живі” асоціації з рідним уснопоетичним набутком утверджують сучасне побутування епічного жанру, відкривають нові перспективи його поширення і розвитку в світовому культурному просторі. Сердечно дякую!».

Відповідь Набок М.М.: Вельмишановний пане Костю!  Щиро дякую за схвальний відгук! Бажаю Вам плідної роботи і у дослідженні етномедичних аспектів практики традиційних співців. Мені, як викладачеві, що працює з іноземними студентами-медиками, буде дуже цікаво ознайомитися з нею.

Крохмальний Р.О., кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка зазначає: «Пані Марино вітаю з цікавим, оригінальним і змістовним дослідженням! Особливо вдячний Вам за порівняльну міжкультурну його складову! Приємно, що у процесі обговорення Вашої доповіді автори-учасники конференції обмінюються е-поштою, що вказує на перспективи комунікації за межами цієї платформи, але ж і завдяки їй! Пані Марино, чи Ви проводили свої дослідження зі студентами, які навчаються вже на рівні Бакалавра/Маґістра, чи йшла мова про підготовче відділення? Ще раз дякую за Вашу цікаву працю!

Відповідь Набок М.М.: Вельмишановний пане Романе! Вдячна Вам за схвальний відгук на мою скромну працю! Дослідження я проводила зі студентами-іноземцями 3−5 курсів, які вільно володіють російською мовою (лише в цьому році українську мову почали вивчати з першого курсу). Через мовний бар’єр студенти підготовчого відділення ще не готові до такого типу робіт. Є у мене окрема, «змішана» група зі студентів 3 − 4 курсів, які приїхали з Івано-Франківська, Львова, Чернівців. Студенти цієї групи закінчили підготовче відділення з вивчення української мови як іноземної. Наприклад, Марія Яктук з Бразилії, яку я згадую у своїй доповіді, саме з цієї групи. Не втримаюсь, щоб не сказати про те, що мої молоді іноземні «дослідники» з нетерпінням чекають на нашу оцінку їх праць. Тому все ретельно копіюю, і після закінчення обговорення ознайомлю їх з результатами. Ще раз Вам дякую! З повагою, Марина Набок.

Катаока Хіросі, кандидат філологічних наук, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії,  захистив кандидатську дисертацію «Художня модифікація культу предків в Українському та Японському фольклорі»: «Цікавий порівняльний аналіз! Досліджую український фольклор і порівнюю з японським. В Японії на фольклор і народну думку дуже великий вплив чинить буддизм. Але дуже важливий момент − це повернення до життя (вплив буддиської думки про реінкарницію). В цьому головна відміна».

Відповідь Набок М.М.: «Дякую п. Хіросі за увагу до моєї скромної праці! Бажаю Вам подальших творчих звершень у дослідженні українського фольклору! Щиро − Марина Набок».

Тиховська Оксана, кандидат філологічних наук, доцент так зазначає: «Пані Марино! Проведені Вами типологічні паралелі між українськими думами та фольклором інших народів дуже цікаві. Чому Ви обрали саме думи для типологічного зіставлення? Чи виявили в процесі викладання курсу «Українська усна народна творчість» подібність між міфами та легендами, які знають Ваші іноземні студенти з Туреччини, Палестини й Бразилії, та українською міфологією? Щодо образу дівчини воїна, то такий персонаж все-таки присутній в українському фольклорі – зокрема, в чарівній казці “Мельникова дочка” (СУС – 955). Записав П.Лінтур у с. Страбичові Мукачівського р-ну від В.Короловича // Три золоті слова : Закарпатські казки Василя Короловича / [запис текстів та впорядкування П. Лінтура]. – Ужгород : Карпати, 1968. – С. 134-140».

Відповідь Набок М.М.: «Пані Оксано, дякую Вам за коментар. Українські народні думи − тема мого дисертаційного дослідження. Жанр дум мало досліджений, адже за радянських часів був заборонений, оповідачів, творців та виконавців переслідували, знищували. Тому зараз мою чудову нагоду популяризувати народні думи серед іноземних студентів, бо ж вони − вдячна аудиторія із своєрідним світосприйняттям та світорозумінням. Викладаю я українську та російську мови. На індивідуальних заняттях та в позаурочний час ми слухаємо аудиозаписи українських народних дум та пісень. Після прослуханого студенти діляться враженнями від прослуханого, пишуть відгуки. У результаті таких наукових пошуків знаходимо подібність чи відмінність між фольклорними героями українських народних дум та героями у курдській, палестинській, бразильській усній народній творчості. Дякую за слушну думку відносно присутності образу жінки-воячки в українському фольклорі. Ваше посилання для мене вельми цінне. В майбутньому я б хотіла продовжити з Вами творче спілкування. З повагою − Марина Набок».

Янковська Жанна, кандидат філологічних наук: «П. Марино, мені дуже імпонують Ваші компаративні студії. Цікаво. Мета Ваших досліджень – думи. Це я зрозуміла. Просто з окремої тематики дуже напрошуються на паралель, наприклад, історичні пісні. Іноді хотілося дослівного перекладу текстів з арабської… Але загалом розвідка має завершений характер. Дуже добре, що ви працюєте безпосередньо із студентами-“респондентами”. Живий цікавий матеріал».

Відповідь Набок М.М.: Доброго вечора, пані Жанно! Вдячна Вам за коментар. Погоджуюсь, що дійсно напрошується паралель з історичними піснями. В межах цієї доповіді складно охопити цей матеріал. Проте це не перше моє дослідження. В своїй статті «Сприйняття іноземними студентами українських народних дум, пісень та кобзарства» паралель з історичними піснями є. Звичайно, переклад з арабської (і не тільки) розширив би сприйняття такого роду дослідження. В подальших пошуках я обов’язково планую це зробити. Щиро Вам вдячна! З повагою, Марина Набок».

Учителі загальноосвітніх шкіл та викладачі вищих навчальних закладів використовують у своїй роботі з учнями та студентами публікації М. Набок «Національний характер як форма буття етносу в українських народних думах» (журнал «Українська література в загальноосвітній школі»), «Диспозиція “своє – чуже” як вияв національного характеру в  українських народних думах» (журнал «Дивослово»), «Жанрова природа народних дум та національна своєрідність епічного героя» (Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах), «Українські записи” П.Мартиновича і питання дослідження українських народних дум» (журнал  «Вивчаємо українську мову та літературу»), «Лицарство і національна своєрідність вишуканості та благородства духовного світу в українських народних думах» (журнал «Українська література в загальноосвітній школі») та інші. Свідченням впровадження наукових ідей М.Набок в практику вивчення українських народних дум у школі є підручник О.В. Слоньовської «Українська література для 8 класу» (2016 рік), у якому приведені слова дослідниці.

Додано: 21.12.2016

Сумський державний унiверситет,
вул. Харківська, 116, м. Суми, Україна, 40007,

Головний корпус (Г-802)

E-mail: [email protected]

Телефон: (0542) 68-44-09

Локації

При використанні матеріалів з сайту кафедри іназемних мов посилання на ресурс обов'язкове.

All Rights Reserved.